2 КВІТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО АУТИЗМ
2 квітня відзначають Всесвітній день поширення інформації про аутизм.
Що таке аутизм?
Аутизм (розлад аутистичного спектру, РАС) Це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим і всебічним дефіцитом соціальної взаємодії, комунікації та поведінки. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати дитину до соціального життя.
Як проявляються розлади аутистичного спектра? Є три основні діагностичні критерії проявів аутизму.
- Порушення комунікації.
- Порушення соціалізації.
- Стеоретипна поведінка.
Порушення комунікації:
- порушення зорового контакту. Не обов’язково відсутність зорового контакту, він може бути короткочасний або ж дитина встановлює його в незвичний спосіб (дивиться скоса на вас чи ніби скрізь вас);
- несоціальне мовлення – наявність ехолалій, повторює у відповідь слова, з якими до неї звертаються, дитина говорить кудись в сторону, говорить з телевізором, але не з батьками, рідними чи знайомими людьми;
- відсутність мовлення, розвиток мовлення не відповідає вікові дитини;
- слабо виражена міміка та жести (дитина не спостерігає за людьми, не цікавиться ними, не імітує їхню міміку та жести). Це є один з ранніх проявів аутизму, який можна побачити в перші місяці розвитку дитини. Малюк не цікавиться обличчям мами та рідних, він зосереджує свій погляд на предмети, рухи, на свої ручки та ніжки, а обличчя найрідніших людей його не цікавлять. Якщо взяти дитину з типовим розвитком то обличчя рідних її просто приковують, особливо обличчя мами;
- не реагує на прості вказівки, на звертання до неї, ніби не чує, хоча поведінка дитини в інших ситуаціях свідчить про те, що у неї немає проблем зі слухом.
Порушення соціалізації:
- не розуміє почуттів інших (мама засмучена, мама весела), але може і розуміти почуття, пам’ятаємо, що аутизм це спектр проявів від яскравих до ледь помітних;
- не має прагнення ділитися враженнями з іншими людьми (це дуже важливий критерій), діти не привертають уваги до того предмета, яким захоплена їхня увага, відсутня спільна увага;
- не прагне повторювати міміку, жести, імітувати рухи, не наслідує ігри інших дітей, поведінку батьків;
- не розуміє соціальних норм поведінки (як правильно чи неправильно поводити себе в певній ситуації);
- не прагне до спілкування з дітьми (з дорослими спілкується, а діти їй байдужі);
- протестує проти змін у середовищі довкола неї чи в способі життя (наприклад, проти зміни меблів у помешканні чи зміни маршруту, яким зазвичай ходить у садочок);
- надмірно боїться різких звуків, часто затуляє при цьому долонями очі, вуха.
Стеоретипна поведінка:
- стеоретипні рухи (клацає пальцями, крутить головою, погойдується, махає ручками ніби метелик, ходить по колу, ходить взад - вперед тощо);
- наявність повторювальних дій (складання олівчиків в рядочок, машинок, камінчиків, динозаврів тощо);
- обмежене коло уподобань, бавиться одним, часто незвичним предметом;
- стеоретипні маршрути (ідемо в садочок тільки тією дорогою, в магазин – тільки тією дорогою);
- потребує точного дотримання встановлених ритуалів, різко реагує на будь-які зміни (наприклад, наполегливо вимагає дотримуватися однакової послідовності дій, купуючи щось у магазині, або ж їсти лише з певного посуду, вдягатися тільки у такий, а не інший одяг, якщо на сніданок суп, а не те, що дитина звикла їсти, в неї істерика), тобто дитина з РАС не може переключатися між видами діяльності, вона не готова змінювати свою повсякденну рутину.
Тому налагоджений режим дня, візуальний розклад та правила є гарним помічником при небажаній поведінці.
Діагностика
В Україні діагностують аутизм лікарі психіатри (не педіатри, не терапевти, не неврологи, не психологи) за допомогою спеціальних методик, опитувальників для батьків та на основі власних спостережень.
Немає жодного аналізу, який можна здати та виявити, підтвердити чи спростувати аутизм (ні аналіз крові, ні МРТ, ні УЗД і т.д. не виявлять аутизм). Ці всі аналізи назначають дітям з РАС для того, щоб виявити або виключити супутні захворювання, які йдуть поряд з аутизмом.
На даний час середній вік діагностики дітей з РАС становить 4 і більше років, це є пізнє виявлення. Раннім виявленням вважається вік до 3-х років. Дослідження показують, що чим раніше ми почнемо втручання, тим кращим буде результат. Молодий мозок дитини є набагато пластичнішим і нейронні зв’язки встановлюються дуже швидко у віці 3-4 років. Діагностувати аутизм у ранньому віці можна за допомогою швидкого опитувальника M-CHAT-R (вік від 18 до 30 місяців), тестування відбувається онлайн. Посилання: https://test.autism.help
Причини виникнення аутизму. Конкретної причини виникнення аутизму не встановлено. Є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС.
Це генетична схильність, екологічні фактори, інфекційні захворювання матері під час вагітності, але це такі загальні причини, які можна списати під будь-яке захворювання, конкретної причини ніхто не знає. Достеменно доведено, що вакцинація не може спричинити розвиток аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньо утробного розвитку плода.
«Лікування»
Аутизм – вважають не хворобою, це стан дитини, тому ліків від аутизму не існує, єдине, що лікують при аутизмі – супутні захворювання (епілепсія, порушення шлунково-кишечного тракту, порушення обміну речовин, призначають безглютенові дієти, амінокислоти тощо).
Основною корекцією аутизму є психолого-педагогічна корекція, постійні заняття з відповідними спеціалістами (логопед, дефектолог, психолог, спеціальний психолог, психотерапевт, поведінковий терапевт тощо).
Рівні розумової діяльності дітей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок.
Червоні пропорці РАС у немовлят
6 місяців – відсутність посмішки або реакції пожвавлення на голос мами.
9 місяців – відсутність гуління у відповідь на голос мами, відсутність соціальної посмішки.
12 місяців – відсутність лепетної мови, жестів (привіт, па-па, жест «візьми мене на ручки»).
18 місяців – відсутність слів, відсутність вказівного жесту.
24 місяці – відсутність фраз із двох слів і більше, втрата будь-якого мовленнєвого навику.
Червоні пропорці РАС у дітей молодшого віку
Обмежений інтерес до інших людей та обмежена емоційна взаємодія.
Обмежена уявна гра, відсутня сюжетно-рольова гра, невідповідна гра з предметами.
Незвичайно сильні істерики, які тривають дуже довго.
Відсутність або значна затримка розмовної мови.
Неприйнятна поведінка з метою уникнення сенсорного подразника (відмова носити певний одяг, проблеми зі зміною сезонного одягу т.д).
Червоні пропорці РАС у дітей дошкільного віку
Відсутність спільної уваги та наслідування.
Затримка (відсутність) мовлення та комунікації.
«Відкат» навичок (до певного часу дитина розвивалася добре, а потім всі набуті навички зникли).
Обмежений діапазон емоцій та інтересів.
Відсутність гри з іграшками за призначенням.
Труднощі в передбаченні подій та прийнятті змін (зміна педагога в групі викликає в дитини стрес, збиралися на вулицю, раптом пішов дощ – істерика, дитина не може вправитись з тим, що все пішло не по плану).
Як спілкуватися з особами із РАС?
Особи з РАС різні, чиюсь незвичну поведінку ви одразу помітите, а є ті, хто може вільно комунікувати. Інколи вони спілкуються за допомогою спеціальних карток, а іноді взагалі ніяк не комунікують. Але всі особи з РАС мають спільну рису — дуже високий рівень тривожності.
Щоб опанувати цю тривогу та почуватися в безпеці, вони потребують упорядкованості: дотримання одного розкладу, заздалегідь визначеного порядку дій, звичних маршрутів.
Тому:
- поважайте розклад і ритуали особи з РАС — для неї вони дуже важливі, порушення цих ритуалів може сильно засмутити людину;
- під час розмови давайте їм трохи більше часу на відповідь;
- намагайтеся не дивитися їм просто в очі та будьте готовими до того, що особа не дивитиметься на вас, — це не прояв неповаги, таким чином люди з РАС почуваються спокійніше;
- методами заспокоєння також можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки — це потреба нервової системи лю, ставтеся до цього з розумінням;
- висловлюйтеся чітко і не давайте обіцянок — ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання;
- не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди з РАС сприймають усе буквально;
- люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо;
- не ігноруйте людину з РАС, не говоріть про неї у третій особі, наче вона не поруч;
- якщо людину з РАС хтось супроводжує, варто дізнатися у них про всі особливості поведінки та ритуалів цієї людини і далі намагатися спілкуватися напряму.
