ПОРАДИ БАТЬКАМ
Порушення звуковимови – це найпоширеніше порушення мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку.
Причини даного порушення можуть бути різні:
- неправильний прикус, порушення щелепної будови, укорочена під`язикова вуздечка, високе чи вузьке піднебіння, відсутність деяких зубів;
- діти можуть наслідувати неправильну звуковимову когось із близьких, або своїх однолітків із садочку;
- труднощі слухового сприймання звуків, а саме недостатність слухової уваги та слухового контролю;
- патології під час вагітності матері (вживання алкоголю, паління, наркотики); - педагогічна занедбаність.
Природньо, коли дитина до 5 років має певні порушення у вимові звуків. Це пов`язано з тим, що артикуляційний апарат дитини продовжує формуватися. Але якщо порушення зберігаються після 5 років, батькам слід звернути на це особливу увагу і звернутися в першу чергу за консультацією до логопеда.
Якщо батьки чують, що їх дитина спотворює звук, тобто звук відрізняється від нормального (наявний свист, шум, призвук). Наприклад горловий Р, і чується гаркавість, або при вимові звука С кінчик язика не за нижніми зубами, а просунутий між зубами, або коли до звуку С додається шум. Ненормальним є і те, що дитина у віці 5-6 років замінює один звук на інший. Наприклад, коли замість звука Р говорить звук Л або С замінює на Ш (либа замість риба, шобака замість собака, шам замість сам).
Над чим потрібно працювати, щоб усунути порушення звуковимови?
По – перше над розвитком рухливості артикуляційного апарату за допомогою артикуляційних вправ. Це комплекс рухів мовленнєвого апарату, які сприяють покращенню стану м`язів, рухливості і точності рухів. Та не лише на заняттях з логопедом необхідно виконувати такі вправи. Дуже корисно попрацювати перед дзеркалом і вдома, запропонувавши дитині погратися в ігри з язиком, губами, щоками.
Основні вправи:
«Жабенятко». Посміхнутися, показати зціплені зубки. Утримувати губи в такому положенні 5-1- секунд. Повторити 3-4 рази.
«Млинці». Посміхнутися, трохи відкрити рот, покласти широкий передній край язика на нижню губу, затримати спокійно широкий язик на рахунок від 1 до 5-10, потім розслаблений язик плавно занести за нижні зуби.
«Смачне варення». Посміхнутися, відкрити рот і широким переднім краєм язика облизати верхню губу, рухати язиком зверху вниз, ніби «затягуючи» смачне варення в рот.
«Слоник». Губи витягнути «трубочкою» вперед, як під час вимовляння звука У. Губи й зуби майже зімкнені. Утримувати губи в такому положенні 5-10 секунд.
«Неслухняний язик». Посміхнутися, трохи відкрити рот, спокійно покласти широкий язик на нижню губу, поплескати його губами, вимовляючи «пя – пя – пя», а потім потримати спокійно широкий язик у відкритому роті під рахунок від 1 до 5-10.
«Маляр». Посміхнутися, відкрити рот і «пофарбувати» широким кінчиком язика тверде піднебіння. Язик рухати вперед – назад.
По – друге над розвитком мовленнєвого дихання. Мовленнєве дихання – це вдих і видих, які беруть участь у промовлянні звуків, слів, фраз. Саме воно забезпечує чітку звуковимову і гарну дикцію. Дихальний апарат працює синхронно разом з артикуляційним та голосовим апаратами. Зазвичай, перед початком мовлення робиться глибокий і більш швидкий вдих носом. Видих відбувається ротом, продовжується настільки, наскільки необхідне звучання голосу під час безперервного вимовляння певної частини висловлювання.
Ігри на розвиток мовленнєвого дихання:
- попросити дитину подути на вертушку;
- налити воду в склянку і попросити дитину, за допомогою трубочки для соку видувати бульби;
- запропонувати дитину покласти листочок на долоню і подути як вітерець на долоню, здуваючи листочок; - в зимову пору року запропонувати здути сніжинку з долоньки;
- подути на свічку, пір`я.
По – третє над розвитком фонематичного слуху. Фонематичний слух – це здатність розрізняти звуки навколо нас. Саме з допомогою сформованого фонематичного слуху дитина здатна оволодіти чіткою звуковимовою, не робить помилок у складовій структурі слова та опановує граматичну сторону мовлення, читання і письмо.
Варіантів ігор для розвитку фонематичного слуху безліч. Найпопулярніші з них:
«Вгадай, що звучить» - гра, яка має різні варіанти. Запропонуйте дитинів вгадати шум дощу, вітру, газети, музичних інструментів і т.д.
«Шумові коробочки» - можна змайструвати самостійно з кіндерів – засипати туди манку, горох та запропонувати дитині відокремити по звуку коробочки.
«Домашній оркестр» - один із варіантів «грати» на різних побутових поверхнях (каструля, стіл, коробка, банка) та вгадати чий стукіт, від якого предмету лунає.
«Повтори за мною". У цій вправі можна використати палочки, ложки, свої долоньки. Дорослий відстукує ритм, а дитина повинна його повторити. Починаємо з простих елементів, поступово ускладнюючи.
Робота логопеда розпочинається з постановки звука, а саме контроль над правильним мовленнєвим диханням, чіткою артикуляційною позицією на даний звук і безпосереднім його промовлянням. Важливо, щоб дитина навчилася вимовляти даний звук ізольовано, без труднощів, голосно та тихо, довго та коротко. Коли дитина пройшла етап постановки, тоді аж логопед переходить до етапу автоматизації, тобто закріпленню вимови даного звука в складах. І лише після того коли дитина навчилася вимовляти правильно звук у складах, логопед переходить до автоматизації у словах, а потім у фразах.
В кожної дитини процес автоматизації проходить з різною швидкістю.
Для когось вистачить 3-4 занять, а для інших довше. Для того, щоб автоматизація пройшла успішно, потрібно займатися і вдома. Якщо батьки будуть спостерігати за тим, який звук не дається дитині – твердий або м`який, де він знаходиться – перший, усередині або наприкінці слова і виконувати вправи, які дає логопед, то, звичайно, процес автоматизації піде швидше. І наступний, завершальний етап – це етап диференціації звуків. Якщо дитина не чує різниці між звуками (наприклад плескає в долоні на звук С і Ш, а завдання було впіймати лише звук Ш), то тоді етап диференціації є обов`язковим. Коли дитина буде плутати звуки на фонематичному рівні буде допускати помилки і в написанні.
