7 прийомів, які допоможуть вчителю та асистенту вчителя інклюзивного класу.
Що має робитив читель у класі, де є діти з особливими освітніми потребами? Більшість методик навчання дітей з особливими освітніми потребами - специфічні. Наприклад, учневі з вадами зору допоможуть орієнтуватися в класі контрастні фарби та додаткове освітлення. А ось у дитини з епілепсією таке оформлення може спричинити погіршення стану здоров'я. Для кожного виду порушення є спеціальні методи, що допомагають повноцінно навчатися. Але є дещо спільне, що допоможе працювати комфортно у будь-якомуінклюзивному класі.
1. Командна робота - на всіх рівнях
Адаптація в класі дитини з особливими освітніми потребами - турбота не лише вчителя. Розробкою індивідуального освітнього маршруту займється ціла команда: соціальний працівник, шкільний психолог, асистенти вчителя та дитини, реабілітолог, дефектолог. Але серед найважливіших її учасників - батьки такого учня. Спільною має бути й робота всіх дітей у класі. Бо що таке, власне, інклюзія? Типова помилка - вважати, що це просто навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх школах. Таке навчання зветься інтеграцією. А ось інклюзія - підхід, за якого кожен учень має стати важливим для команди, незалежно від його особливостей. Хтось виразно читає, а хтось б'є по м'ячу краще за всіх. За такої установки учні починають підтримувати та вчитися одне в одного.
2. Привчати учнів, що різноманіття - це норма
Діагнози, зазвичай, очевидні для дітей: особливості пересування за наявності ДЦП, протези, слухові апарати, окуляри зі спеціальними лінзами. Тож вчитель має все чесно й доступно для дитячог орозуміння пояснити дітям особливостідитини з ООП. Варто запропонувати учням таку гру: відчути,як почувається однокласник. Якщо в нього є вади зору, можна усім зав'язати очі та попросити походити так. Якщо він не використовує мову через синдром Дауна чи аутизм - спробувати мовчки донести до інших свою думку. Це значно знижує критичне ставлення до зовнішніх особливостей як до чогось дивакуватого. Усі діти мають навчатися разом, незалежно відвідмінностей, що існують між ними.
3. Спиратися на сильні сторони
Зараз говоримо про єдину освіту для всіх дітей, а не окремо про спеціальне та загальне навчання. Жодне захворювання не віднімає в людини творчих здібностей, кожен може згенерувати нову ідею. Тож є те, що варто створювати разом усім учням, а спиратися краще на сильні сторони кожного з них. Що вміє дитина з ООП? Що їй добре вдається? Навіть на рівні мови акцент краще робити не на тому, чого немає, чи неспроможності, а на тому, що є.
4. Робити комунікативні паспорти
Від імені дитини прописуємо всі її інтереси, здібності, хобі, що не подобається, як зручно комунікувати. Починається паспорт вітанням: «Я - Боря, мені 7 років, всім привіт». Там можуть бути такі розділи: загальна інформація про учня, «Як я спілкуюсь», «Самообслуговування», «Мобільність», «Мої інтереси», «Важливо» (як допомогти під час приступів, які обов'язкові режимнімоменти - наприклад, необхідністьприймати інсулін у разі діабету I типу). Варто прикрасити паспорт малюнками, піктограмами, фото. Коли вчителі заповнюютьтакий паспорт, вони починаютьорієнтуватися на досягнення дитини, краще відчувати її індивідуальність. Добре до збору даних та оформлення долучити всіх фахівців, що працюють з дитиною, а також батьків.
5. Практикувати скаффолдинг
Скаффолдинг - створення умов для підвищення успішності кожного учня. Ніщо так не поліпшує мотивацію, як можливість впоратися із завданням і досягти успіху. Як допомогти? Є чимало видів підтримки. Вербальна-може бути не лише прямою (заохочення), а й непрямою, не адресною: «Увесь клас скоро впорається», «Це не так складно, як здається». Підказки через міміку, жести, вказівки, рухи тіла- велика сила. Фізична підтримка - скажімо, можнаписати, малювати чи конструювати щось з учнем разом «рука в руці». Моделювання - демонстрація виконання завдання. Візуальний стимул - картинки, піктограми, символи, письмова мова. Маніпуляція символами - розташування об'єктів у певному порядку. А от чого не можна робити в жодному разі, так це виконувати завдання замість учня.
6. Продумувати різнорівневі завдання
Заварити разом чай та випити зі смаколиками - усім дітям приємно. Після цього одним учням до снаги вивчати розчинність речовин (на прикладі цукру в чаї) мовою хімії. А дитина з інтелектуальними порушеннями, для якої абстрактні поняття покищо не доступні, зможе дізнатися більше про приготування чаю. Коли всі аналізують певні поняття та створюють таблиці, дитині з ООП можна доручити замальовувати отриманий досвід. Різнорівневі завдання дають учневі вибір. Також, за потреби, важливо дати варіанти подання матеріалу (словесно, візуально, піктограмами).
7. Креативити і візуалізувати
Творчий підхід під час розробки уроку - найголовніший ресурс учителя. Діти здатні вчитися незалежно від рівня їхнього розвитку. Давно відомо, наскільки дітям важливі наочно-зорові форми пізнання світу. У випадку інтелектуальних порушень візуалізація допомагає генералізувати поняття у процесі конкретно-наочного мислення. Візуалізація - це те, що нині «показано» майже всім. Які б методи не використовував вчитель, важливо донести: людину не можна вимірювати лише через дефіцит чогось. Та навіть здібності і досягнення - хоч це і важливий вклад у життя класу, але й ними не можна виміряти цінність людини.
Інклюзія - це коли важливий кожен.
